Не коментую особливо нещодавнє зібрання “коаліції рішучих”? Тому що це не коаліція рішучих, а коаліція наляканих. Шиї у найрішучіших буквально вивернуті, як у соняшників, на Вашингтон. Уважно слід стежити за президентськими виборами у сусідній Польщі… Якщо у травні переможе однопартієць Дональда Туска мер Варшави Рафал Тшасковський, може виникнути реальна життєздатна коаліція.
Її головну вісь будуть складати Берлін-Польща-Київ+країни Північної Європи: Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва.
Аргументація. Лондон надзвичайно інтегрований в систему оборони із США і вийти з неї не наважиться. Зростання оборонного національного потенціалу у ФРН уже страшенно турбує Францію. Париж не може собі дозволити такі шалені витрати на оборону. Окрім фінансової складової, Макрону вʼяжуть руки його політичні супутники – ліваки у парламенті.
А Емануель Макрон із своїми 290 атомними зарядами претендує на роль очільника Європейської армії. Словом – на порозуміння з Емануелем Фрідріху Мерцу потрібно буде тисячі годин робочого часу. А час сьогодні в системі європейської безпеки – річ безцінна.
Віктор Лешик
