Сьогодні день народження невтомного, креативного, надзвичайно працелюбного літературознавця, професора Василя Васильовича Яременка (12 лютого 1932, м. Сінно на Вітебщині; за іншими записами — 12 лютого 1931, с. Воскобойники Шишацького району на Полтавщині), доля якого пов’язана з Київським педінститутом Ім. М. Горького (нині – Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова), Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, МАУП.
Йому виповнюється 92 роки (Василь Васильович стверджує, що — 93). Завдяки В. Яременку українська література збагатилася повним виданням Б. Грінченка (він один з перших захистив дисертацію про прозу письменника, 1969), а також творами П. Куліша, В. Свідзінського, М. Куліша, А. Чайковського, Ганни Барвінок, В. Симоненка, Г. Чупринки (у співавторстві з Р. Радишевським), Г. Туркова, чотиритомником А. Ніковського тощо, серією “Шкільна бібліотека”, збірником “Українська поезія ХVІ століття”, книгами “Ключі від рідної хати збереглись (поет Олег Зуєвський)”, “Повість врем’яних літ”, чотиритомним “Українським словом”, двотомним “Золотим словом” та багато ін.
За збірку О. Олеся в часи щербиччини зазнав так званої “партійної обробки”. Завдяки йому минулого року з’явилося унікальне видання поета українського андеграунду, першорядного лірика-метафориста Г. Кириченка.
Зичимо невгомонному Василю Васильовичу многая літа!
Юрій Ковалів