Безперечно, це виборча кон’юнктура.
Так, неприємно було бачити на сцені політиків і чиновників, які тупо примазались…
Поза сумнівом, організація кульгала на всі ноги.
Звісно, вже завтра карета знову стане гарбузом, а священики і єпископи — звичайними людьми з усіма їхніми слабкостями.
Але!
Чому ж, блін, так приємно на душі! І є відчуття Нового церковного року? Не тому ж, що зірку біля Софії запалили.
Завтра ми продовжимо робити наші помилки.
А сьогодні хочеться побажати відродженій церкві якомога менше граблів на шляху. І століть життя попереду.
P.S.
Нє, але ж Порошенко таки маестро: так поєднати особистий інтерес із державним!
Олег Синельников
