Культура

Як упіймати Велику Книжкову Хвилю?!

Наші книговидавці вважають, що можна і треба прикрити імпорт російських книжок. По-перше, з огляду на електронну книжку й колосальні російські бібліотеки книжок, де можна читати безкоштовно, це зробити нереально. По-друге, для того, щоб щось закрити, треба передусім щось запропонувати натомість, варто пропонувати якісну книжку і то широкого спектру.

Я зовсім не за російську книжку виступаю, але якщо хтось цікавиться тим, що відбувається бодай у сучасній європейській літературі, той неуникненно звернеться до російських безкоштовних електронних бібліотек. І не пожалкує.

Наприклад, чи маємо ми бодай одну перекладену книжку Мікаеля Ніємі, швецького письменника саамського походження? Не маємо жодної! А це — першокласний письменник. Найвідоміший його роман «Популярна музика із Віттули», бо він отримав національну премію, а тираж книжки сягнув понад 500 тисяч примірників. Цей твір також перекладено кількома європейськими мовами.

Відомий також його детектив «Зварити ведмедя». Однак я напишу про інший його роман – «Велика хвиля», у російському перекладі «Дамба», що вийшов 2015 р. Це роман-катастрофа, але сполучений із драмою — історіями 10 людей, які переживають прорив однієї з дамб на річці Люлеельвен. Здається, це твір для екологічної критики, але не тільки. Потоп, що накриває північ Швеції, місця, де традиційно живуть саами — казкову Лапландію або ж Сампі саамською — наслідок неправедного життя людей.

Ніємі, що й сам є саамом, описує виживання, насильство і смерть, любов і порятунок у стилі Стефаника, про якого йому, вочевидь, таки нічого невідомо, але з тією різницею, що в його експресивному письмі, коли письменник переживає весь біль разом зі своїми паперовими героями, з’являється гумор, іноді блискітливий, а іноді й гіркий. І скільки всього цікавого можна дізнатися з цього твору про шведів, про те, що скандинавський мінімалізм — річ коштовна, шведський соціалізм зовсім не стабільний, бо кожний швед трясеться за свій добробут, який може розтанути в разі хвороби чи інших несприятливих обставин.

Тут тобі і гендерна проблема як комплекс насильства, нерозуміння, обмеження, і проблема саамського анлоголізму, і підліткова депресія, що в Швеції стала очевидним фактом, в Україні вона, до речі, теж є. Асоціації з біблійним потопом, оновленою землею, на якій знову буде Адам і Єва, і нова мадонна — на поверхні.

Однак цей твір зовсім не сповнений рожевого оптимізму: над Сампі нарешті припиняється дощ, двоє врятованих жінок несуть у своїй утробі нове життя, депресивна дівчинка-підліток нарешті вилазить з-під своєї ковдри, гукаючи маму, що стала річкою, але насправді ніхто не знає, чи буде це нове життя після дощу іншим. Усе залежить від людей, які нарешті мають приборкота свої залежності, побороти власну зажерливість, не ототожнювати справедливість із силою і головне — цінувати любов: свою і чужу, навіть ту, котра триває кілька хвилин до того, як тебе накриє велика хвиля.

Хотілося б читати такі романи українською, тим паче, що шведи охоче б профінансували переклад роману свого відомо письменника. Однак для цього видавці мають працювати стратегічно, Інститут книги повинен мати мобільну групу експертів, які б розбиралися у європейському книжковому ринку і випереджали події, а не пленталися у хвості подій. Видавати бестселери не штука. Штука — передбачити бестселери. Мистецтво — вгадати букерівського лауреата.

Роман цьогорічного лауреата, французького письменника Давида Діопа нам, вочевидь, доведеться чекати довго. Нетерплячі, звичайно ж, прочитають російський переклад. І правильно зроблять. Наш книжковий ринок не тільки кількісно, а й за темпами не встигає за книжковими світовими подіями, навіть найважливішими.

Роман «Дамба» раджу щиро. Це книжка із розряду тих, читаючи які, живеш, а не існуєш.

Роксана Харчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.