Справді, як вона виникла? Достеменно це й досі не відомо, і дата 1147 рік, яку колись «вставили» у літопис, напевне, фальшива. Принаймні у перших переписах населення Золотої Орди про Москву не згадується. А от коли і як Москва «піднялася» — тут жодних сумнівів. Завдяки Орді. Орда допомагала Москві нищити її противників; Орда дозволяла Москві «тирити» гроші з данини; Орда надавала преференції її князям та захищала московських попів.
А почалося все з притаманного для Москви вчинку — зради.
1238 рік. Навала татаро-монголів на Володимирське та Рязанське князівства. Великий князь Володимирський Юрій Всеволодович тікає зі своєї столиці, зупиняється табором на річці Сіть і закликає інших князів на допомогу.
Особливе сподівання він покладав на свого рідного брата — Ярослава Всеволодовича (батько майбутнього Олександра Невського), який тоді «сидів» у Києві. Але Ярослав на допомогу не 
пішов. Натомість він таємно змовився з татарами й видав їм місце розташування табору свого брата. Татри несподівано напали на дружину Юрія Всеволодовича, розгромили її, а самого князя вбили.
Після цього загарбники віддячили зраднику, віддавши йому князівство брата. Так Ярослав став Великим князем Володимирським і вірним холопом Золотої Орди. Він першим поїхав до столиці Орди з багатими дарами, повзав рачки перед ханським престолом і допомагав Батию підкорювати Чернігів, Київ та інші міста і землі Руси. За вірну службу загарбники зробили Ярослава «старшим князем на Руси». Таким собі «гауляйтером». Його син Олександр (якого «найправдивіша» російська історія зробила «Невським») став названим сином хана Батия, кровним побратимом його старшого сина, спадкоємця престолу Сартака та ще більшим ханським холуєм, ніж батько, хоча це, здається, неймовірним.
Так почався підйом другорядного Володимирського князівства, а потім і Москви (швидше за все заснованій тими ж таки татарами як місце збору данини), першим князем якої став молодший син Олександра Невського Данило, батько знаменитого Івана Калити, який, користуючись підтримкою Орди, тупо грабував усі навколишні князівства, роблячи Москву багатою…
Це якщо коротко.
Більш детально про справжнє, а не вигадане московською пропагандою минуле Москви можна прочитати в історичному дослідженні, автором якого маю честь бути: «ТАЄМНА ІСТОРІЯ МОСКОВІЇ У ПОРТРЕТАХ ЇЇ ВОЛОДАРІВ». Цю та інші книги (автограф гарантовано) можете замовити за посиланням: Особистий блог…
Павло Бондаренко
