Валерій Калниш, головний редактор радіо «Новоє врємя» взаємини голови ОПУ Андрія БОгдана/БогдАна із журналістами в України пробує порівнювати з протистоянням Д. Трампа та ЗМІ США.
Хоч він і каже, що «Зєлєнскій — не Трамп, а Богдан – не Беннон», проте не враховує найсуттєвішої відмінності між тим, що ми спостерігаємо в США, і тим, що є Україні.
У США на посаді президента маємо непересічну америкоцентричну особистість, ставлення якої до ЗМІ має суто суб‘єктивні підстави. В США — розвинута система америкоцентричних ЗМІ, захищених Конституцією США. Обидві сторони демонструють високий рівень національної свідомості і громадянської зрілості/відповідальності. Це — запорука, що і держава, і ЗМІ, і американське суспільство якось переживуть це безглузде протистояння між Трампом і ЗМІ.
В Україні ж усе навпаки, і безглузде протистояння ЗєКоманди та журналістів і ЗМІ має системний характер, обумовлений не лише невіглаством голови ОПУ.
Як я вже писав, в Україні все кардинально інак. Влада, яку в цій ситуації уособлює А. БОгдан/БогдАн, не демонструє україноцентричність навіть у риториці, а от егоцентричність окремих персоналій виходить з берегів; з останнім можна було б змиритися, якби йшлося про одну особу на самгорі, хоч Зє і Трамп — незіставні постаті.
Ще більшою мірою це стосується журналістів та видання в Україні, які в переважній більшості (sic!) не є україноцентричними. В масі своїй вони — українобайдужі, українобіжні, а то й українофобські чи україноненависні.
Той Калниш, як і радіо, яке він представляє, демонстративно позиціонує себе як частину російської культури, а отже — свідомо чи несвідомо — є суб‘єктом проросійської пропаганди, яка завдяки олігархічним ЗМІ домінує в інформаційному просторі України.
При цій нагоді доводиться констатувати, що журналісти(ка) і ЗМІ України не демонструють навіть прагнення до творення україноцентричної системи ЗМІ. І це є наслідком низького рівня національної свідомості й громадянської зрілості/відповідальності журналістів України.
Насамкінець зауважу, що в США однаково американоцентричні як республіканці (консерватори), так і демократи (ліберали), та й представники інших ідеологічних течій, за винятком хіба що комуністів та екстремістів.
Цього не скажеш про ідеологічно заангажованих громадян України, які не демонструють україноцентризму навіть у випадках, коли позиціонують себе… націоналістами.
Володимир Іваненко
Український Університет
