Крилатий вислів Вінстона Черчіля: «Хто між війною і ганьбою обирає ганьбу, отримає і війну, і ганьбу», — здається, нині в українських ЗМІ повторюється чи не щодень.
Лідер Великої Британії обрав опір агресору, тотальну війну. І, врешті, разом з союзниками переміг потужного ворога — нацистську Німеччину.
Володимир Зеленський під час війни з Росією обрав для України те, що обрав…
І вже декілька «дзвіночків» від агресора на «те» пролунало. Найсвіжіший з них — приїзд на Донбас депутата російської держдуми Олексія Журавльова.
Той проінспектував залишені українськими військами позиції в Золотому і з превеликим вдоволенням від побаченого заявив: «Україна ніколи не поверне собі Донецьк і Луганськ…».
P.S.
В історії не раз траплялося, коли на монарший трон сходив божевільний спадкоємець. З подальшими катастрофічними наслідками для його держави. Тамтешній народ не був спроможним запобігти і, врешті, зарадити лиху, бо вважав носія корони богообраним, його владу — святою, а повеління, навіть божевільні, — найвищим законом!
В Україні ж народ сам собі з власної волі обрав Зеленського. Притомного чи не зовсім, упевнено сказати не беруся; не фахівець у цій специфічній сфері. Але, судячи з його діянь, гримас і слів, вочевидь, — він і не Черчіль, і «не лох»…
Микола Цвірінько