Приходить час, коли з Мертвої кобили потрібно злізти… На перший погляд, те що робить Трамп виглядає божевіллям. Він свариться з союзниками, встановлює для них мита, тролить Британію і втручається у внутрішню політику Німеччини, а ще боляче дає копняка під зад ЄС. Це виглядає божевіллям для тих, хто не розуміє, що старої системи більше не існує, старих правил більше не існує, але це не його провина, він лише прибирає руїну для будівництва чогось нового. Хоча не факт, що будувати буде він.
Стара система остаточно зламалась в 2014 році, навіть дата є — 18 березня — день анексії Криму. Проте західний світ всі ці роки вперто ігнорував реальність, вони сиділи в своєму теплому болоті і вважали, що все ок. Вони пропетляють. Коли в 2022 році, путін вирішив забрати собі Україну, Захід сказав ok, ми тільки речі свої заберемо…
І вибачення їм за це не буде. Але ця намахана Україна, всупереч будь-якій логіці, почала опиратись. Чим створила проблеми і для росії, і для Заходу. Росії довелось застрягнути у війні, а Заходу витрачати гроші. Але не тому, що вони зрозуміли, що наближається дупа, просто вирішили бути благодєтєлямі. Хибні висновки, хибна мотивація, приводять до важких наслідків.
Але навіть це не змусило Захід вилізти зі свого болота, не змусило зрозуміти, що все зламалось і треба будувати щось нове. Що це проблема не України, а Західної цивілізації вцілому. Навіть десятки тисяч жертв в Україні, ядерні погрози і “орєшнікі”, не змусили захід перезавантажити свою матрицю.
Тоді ця матриця, а саме підсвідомий людський страх і інстинкт самозбереження породив Трампа-2. Людину, яка пообіцяла силу і стабільність, замість ліберальних девіацій, які привели Захід до дуже важких часів.
Якщо в першому пришесті, система тримала його під контролем, то добита путіним і Байденим за три роки система дала Трампу-2 карт – бланш. І він скористався ним. За один день, Дональд обклав митом союзників і сусідів, потім поговорив з ними, зняв ці мита і намалював собі перемогу, йому вдалось вибісити канадців і нагадати їм, що вони нація, а не комуна. Його тролінг про 51 штат, змусив їх пошукати гідність, яка була пригнічена неосоціалістичним експериментом.
Те саме він робить з Британією і ЄС. Своїми ексцентричними діями, Трамп каталізує процеси національної ідентичності, скидає народи до базових налаштувань. Закрити USAID – це бути батьком, який кидає малого в воду і каже: пливи! Або попливе, або втопиться, жорстко, але дієво. Можливо він наковтається води, можливо образиться на батька, але навчиться плавати.
Безумовно розбещений лівими ідеями, грантами і штучними трансгендерними проблемами, світ жорстко офігіває від того, що відбувається, але зламав його не Трамп. Він виводить США зі структур ООН, демонструючи, що кобила Мертва і час злізти. Старий політичний клас, і вся система “громадянського суспільства” б’ється головою в стіну від жаху, що їх світ зруйнується, проте вони не розуміють, що саме вони в цьому винні.
Трамп пропонує подорослішати, навчитись виживати в нових умовах, а не заперечувати їх, і триматись за світ, якого немає. Якщо більшість українців, переживши за три роки всі жахи війни, всеодно живуть сподіванням повернутись в 23 лютого (а вони сподіваються), то уявіть наскільки європейці, по яких не прилітали ракети, не хочуть прийняти реальність і визнати, що все, що вони будували останні 30 років, виявилось не життєздатним, бо не може себе захистити.
Він дає підсрачника ООН і вимагає від ЄС на рівних допомагати Україні. І, о, диво, сьогодні цей холодець — ЄС почав панікувати і збиратись на екстрені засідання. Якщо це болото не розбудив путін, то може Трамп їх розкачає.
Старого світу нема, стара дипломатія не працює, будуть темні часи, а потім нова реальність, але тільки для тих, хто вистоїть і переможе. Хто навчиться плавати самостійно. Хто зрозуміє, що в 23 лютого повернутись не можливо.
P.S.
Цілком можливо, що це просто мої геніальні фантазії і Трамп не має такої стратегії, а просто маразматичний дід, який все руйнує. Але навіть в такому вигляді, він всеодно був вкрай потрібен Європі, щоб її розбудити. Поки всі не захлинулись у власному лайні.
Максим Єрьомін