Так за що врешті-решт взялися боротися Москва-Пекін-Тегеран? От якщо на час відсторонитися від суто місцевих цілей і причин. Самі коаліціянти кажуть — за новий світовий порядок. І Глобальному пост-колоніальному Півдню, включно з Індією, Бразилією, Саудівською Аравією це страшенно подобається.
А що це таке “новий світовий порядок”? За що розгорнуто планетарний фронт? Чому США, ЄС, Японія, Канада, ВБ… стали в глуху оборону того порядку, який вдалося вибудувати після 2-ї Світової такими зусиллями і фінансовими тратами?
Щоб зрозуміти, треба згадати дуже популярну конспірологічну теорію про «золотий мільярд». Саме названі країни-оборонці на думку конспірологів, і складають той елітарний золотий мільярд, який досяг такого матеріального рівня життя, який в силу ресурсів планети 
ніколи вже не досягнути решті — 7 мільярдів людей. Той золотий мільярд, знову ж таки на думку конспірологів, вигадує і вигадує нові теорії, щоб вберегти своє і не дати розвиватися-багатіти решті.
І найбільш популярна “вигадка” про глобальне потепління, яке при такому варварському використанні викопних вуглеводів неминуче призведе планету до катастрофи. І якщо на рівні науки, незалежно від того, в якій країні і в якому таборі, працюють дослідники, всі національні Академії наук визнають загрозу і сходяться, що саме така людська діяльність до неї веде, то на рівні політиків чітко проходить межа.
Власне кажучи мова прямо зараз про глобальне лівацтво. Країни золотого мільярда, мовляв, за час колоніалізму нахапали, треба їх розкуркулити і поділити награбоване по колоніях. Але парадокс в тім, що стрімкий ріст життя в країнах золотого мільярду стався саме у час розпаду колоніальної системи – після 2-ї Світової війни. І саме завдяки тим радикальним реформам, що були здійснені, в тому числі в соціальній сфері, в країнах золотого мільярду (дотримуватимося цього умовного терміну).
На Заході берегли свої традиції, свій бізнес, вдосконалювали судову систему, зводили до нуля корупцію, а в решті світу лютувало те саме лівацтво: революції, перевороти, громадянські війни, нищення інтелектуальної й ділової еліти… Саме Захід створив умови для глобальної торгівлі, що дозволило тому ж Китаю вирватися на початку 21 століття із жахливої середньовічної бідності і голоду. Сьогодні в КНР понад 800 доларових мільярдерів — більше, ніж в США. 88 мільярдерів в тій самій Росії – більше, ніж в будь-якій країні Європи. То де насправді той золотий мільярд? У системі господарювання і в соціально-правовій сфері. Самі долари – це порожні папірці. Вони набувають ваги і цінності тільки у вибудованій системі економічно-правових відносин. І маленький, але амбітний, Сингапур це вкотре довів, стрімко з колоніальної провінції вирвавшись в 5-тірку найзаможніших країн світу.
Так, це складно і непросто. Простіше волати про несправедливий світ, яким кермує США. А чи збираються Китай чи Росія, чи Іран щось суттєво в ньому змінити? Ні. Вони так само за приватну власність, особливо велику-олігархічну, вони за ті ж самі торгові відносини (Китаю без них смерть). Отож вони не систему хочуть змінити, за якої їхні олігархи казково збагатилися, вони ХОЧУТЬ ОЧОЛИТИ ЦЮ СИСТЕМУ.
Віктор Лешик
