По візиту Блінкена інформації підозріло кіт наплакав. Тому доводиться лише сподіватися, що Держсекретар нашого основного союзника й донора добряче прочистив мізки нашим ілюзорникам щодо захланства, корупції й неприкритого мародерства; пояснив, що перетворення України в другу росію дорівнює поразці.
А це вже буде свідомий вибір наполеонів; розтлумачив, що саботаж реформ і блокування антикорупційних органів ставить під удар західну допомогу; натякнув, що на Саміт Миру у Швейцарії треба підготувати більш практичну дорожну карту, а не захмарну «формулу Зеленського», яку неможливо втілити ні практично, ні теоретично.
Звернув увагу на катастрофу зі свободою слова; порадив закривати лавочку з ура-марафоном; нагадав про варіянт чимскоріше входити в НАТО задля настання сталого миру на вцілілих територіях; попросив нарешті слухати поради й рекомендації союзників, раз ті дають гроші й зброю, а не філонити їх і динамити.
Було б добре, якби гітарне соло Rockin’ in the Free World слугувало саундтреком до всього вище перерахованого.
Остап Дроздов
Грай, Ентоні, грай!
На відміну від Віталія Гайдукевича мене не уміляють ігри на гітарі державного секретаря США Ентоні Блінкена. Хоча би через те, що один гітарист у нас свій був задовго до Блінкена — Кучма на гітарі брянькав расєйські пєсні!
Блінкену, певно, приємно було зіграти у підземному кафе — це так героїчно… для американської публіки. Та ще й на батьківщині його прадіда, що вчасно емігрував з Києва до США.
А нам Ентоні зоставив слова про єдність та заклик до… мобілізації. Хороші слова. Як у Шевченка: «Несли, несли та й принесли великих слов велику силу. А більш нічого»…
Я вдячний американському народові за неоціненну допомогу українцям у відбитті російської агресії і не можу бути вдячним американським політикам (Кіссінджеру, Клінтону, Обамі, Трампу, Саллівану, Бьорнсу), які так багато зробили для появи російського монстра.
Тож грай, Ентоні, грай! Бо в Америці – вибори. А як казав той же Тарас, «а хто грає — того знають і дякують люде!»…
Василь Чепурний
