Короткий звіт із мітингу Саакашвілі у Хмельницькому:
1) Конкуренти (чи просто ті хто його недолюблює) зафрахтували групу клоунів, які ходили поруч з мітингом і фоткались зі всіма охочими… Тут же роздавали листівки, які значили: сьогодні Всесвітній день захисту тварин…
Клоуни зальотні… Після акції спішно завантажились в авто з рівненськими номерами… Разом з клоунами працювала команда хмельничан (по лінії екс-партії УДАР), де з намета теж роздавали листівки про тварин, і вмикали, ну, дуже голосно музику…
2) Народу було багато. Пристрасний виступ слухало багато людей, привезених з області. Здебільшого — Кам’янець-Подільський, Волочиськ, Нетішин… Переважали люди старшого віку і втомленого вигляду.Також було купа хмельницьких активістів, політичних тусовщиків, партійців. Але більше в якості глядачів, ніж прихильників. Ну, це як в селі до церкви на свято прийти — всіх побачити, зі всіма привітатись…
3) Найкльовіше було спортсменам (політично активна молодь). Вони, представляючи одну спортивну тусовку, стояли по обидва боки барикад. Кому і навіщо це було потрібно – то є рубус, який не так просто розгадати…
4) Саакашвілі загалом балакав-розказував гарно, говорив проти всього поганого… Проти олігархів і т.д. Але самих олігархів лише кілька разів згадав, і то — попутно (я почув лише Ахметова і лише Порошенка, хоча може і щось прослухав, бо було не дуже цікаво, то я більше ходив повз люди).
Взагалі владу він критикував дуже мляво і неперсоніфіковано.
Я думав він зараз «навішає» і Порошенку, і Гройсману, рознесе їх в пух і прах, але ні. Пожалів їх пан Міхо. Все було толерантненько і абстрактненько.
5) Величезний плюс — Саакашвілі говорив українською, та так, що Фаріон би навіть позаздрила…
Не знаю чи це він тільки завчений текст так шліфує і потім «тарабанить», чи реально може вже балакати вільно, але підхід цей я особисто зацінив!
І думаю собі: то якщо якийсь дядько з Грузії може спілкуватись українською, чому наші місцеві телепні не можуть?!!
6) Якийсь батюшка з області (чи хто він там) подарував Саакашвілі ікону…
Міхо набожно притискав її до грудей… 
7) Потім Міхо спустився зі сцени «у народ», де трошки поспілкувався наживо зі знедоленими людськими масами, і пішов далі зі своєю свитою за квартал в агенцію «АСТАР».
І тут диво: купа жіночок і чоловічків ледь не навпострибки, ніби песики, бігли за новим месією…
Це було смішне і водночас жалюгідне видовище. Міхо, а за ним «песики» вздовж всього парку. А кумир взяв, і зайшов раптом за двері, а «песикам» — бац! – і шлагбаум, і далі охоронці нікого не впускали.
Розчаровані групки людей засмучено мусили розходитися.
За тими дверима Міхо був недовго, вийшов за якісь 10 хв., перейшов дорогу на червоне світло і в 10 метрах від пішохідного переходу, всівся зі своєю кумпанією в «Лєксуси» та й поїхали собі…
А клоуни ще раніше роз’їхалися…
Щоб десь невдовзі знову повернутися.
