Вчора на Оболоні.
Переганяю пару: тридцятилітній чоловік веде за руку хлопченя років п’яти.
Вулицю, недавно до блиску виполіскану настирливою мжичею, явно очікує нове небесне прання: наляга хмаровиння.
Хлопчик розважливо:
— Тату, нам треба швидко на базар і бігом додому, бо буде дощ, я чуствую…
— І чим же ти чуствуєш? — іронічно перепитує батько.
— Хмарою, — поважно відповідає малий.
Валерій Ясиновський
