Якщо зняти стружку з валдайського виступу путіна, то я б лишив ось таку болванку. 1. Обрано тактику примусу до перемовин із Заходом. Їх вірогідність я оцінюю 30/70. На вигризання перемовин кремль кине всі свої сили та задіє всі «євроконсерви». Питання відкрите…
2. Ядерна тема тримається на весну. Якщо взимку енергетичний терор напару з іранською військовою підмогою не зламають ситуацію, то навесні ядерну ескалацію можна розцінювати як основний сценарій. Звісно, якщо до весни путін доклигає.
3. Війна остаточно позиціонується як протистояння Заходу. Так і є. В цьому контексті Україна не зможе мати власних рішень і не повинна: всі вони є солідарними рішеннями Заходу. Позиціонування війни раша VS світ нам вигідне.
4. Рос.терорист як лідер східних деспотій оголошує право на свій розсуд будувати суспільний лад без демократії й на протиставленні з лібералізмом. Побажаймо удачі в цьому: самоізоляціонізм росії призведе до квантового стрибка орків на 100 років назад.
5. Попри весь скепсис коментаторів, я побачив окріплого після вересневих поразок диктатора. Внутрішню кризу з «могілізацією» він пройшов. Ця зима – його лебедина пісня. Все руйнівне, що лишилося в арсеналі ворога, буде запущене протягом наступних 4 місяців.
Це – ва-банк. Москва ставить на кон 300-річну репутацію імперії. Для нас нічого не міняється. Стоїмо далі. І пришвидшуємо кінець 300-літньої карги.
Остап Дроздов
P.S.
Проблема в тому, що це Рашка позиціонує війну проти нас як війну проти колективного Заходу, але сам Захід цю війну так не сприймає! Більше того, навіть США її не вважають своєю війною. Інакше стратегією Заходу мав би стати якнайшвидший військовий розгром, економічне удушення путінського рейху, новий «нюрнберг» над рашизмом і організаторами та виконавцями геноциду, конфіскація всіх активів для відшкодування завданих збитків Україні і союзникам.
Поки що на Заході разброд і шатаніє, як між державами, так і всередині держав. Стратегія відсутня, ініціатива належить Х@лу, а Захід лише рефлексує, в недостатній мірі і з великим запізненням на черговий удар оскаженілого бункеоного щуриська.
Якби Україна раптом погодилась на нав’язуване нам Х@лом «перемир’я» а-ля Мінськ-3, у Вашингтоні і Брюсселі зітхнули би з полегшенням, відкоркували шампанське, зняли санкції і продовжили б вести справи з Мордором і Х@лом, ніби нічого не трапилось!
Поки що Захід, окрім наших найближчих сусідів — Польщі та Балтії не сприймає існування Рашки, в її теперішньому злоякісному стані, і те що вона коїть в Украіні як екзистенційну загрозу для себе. Вони вважають, що допомога нам — це їхній «жест доброі волі», вираження співчуття і благодійність, а внесок у нашу спільну боротьбу зі злом, що кинуло виклик цивілізації і принципам світоустрою, яка завершиться або спільною перемогою, або спільною поразкою, а ось нічиєї тут бути не може!
Вадим Кварцяний
