З кожною втратою світ довкола нас звужується, а небо стає нижчим. Нестерпно тяжко втрачати близьких, рідних людей, але й смерть тих, хто перебуває поза межами найближчого для нас кола, теж залишає на серці і в душі рубці. Мені тяжко про це писати, але нині, на драматичному зламі часів, занадто часто вічність вторгається в наше життя; відходять письменники, люди, тією чи іншою мірою близькі мені — Григорій Штонь, Михайло Слабошпицький, Василь Фольварочний, Олександр Смик, Олесь Лупій, Олег Чорногуз…
Daily Archives: 29 Жовтня, 2022
Зі щоденника про війну
У Чернігові в історичному помешканні Народного Руху України, де нині Музей боротьби за відновлення української незалежності в краї, Василь Чепурний презентував свою нову книгу «Сто днів Широкої війни». Вона вийшла у серпні цього року. Автор — відомий журналіст, власний кореспондент газети «Голос України» по Чернігівській області, почесний голова обласного об’єднання «Просвіта», один із засновників товариства української мови імені Т.Г. Шевченка та Чернігівської крайової організації Народного Руху України, борець за її незалежність в XX столітті, активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності.
Театральні навіювання…
Днями Залужний надрукував фото з Адою Роговцевою… Можу похвалитися, що в мене також є, але понад сорок років тому. Ми з однокурсниками з 3-го курсу факультету журналістики КДУ імені Шевченка ходили в театр імені Лесі Українки на виставу за п’єсою Юрія Щербака «Сподіватися». Насправді я вже забув, що то була за вистава і саму п’єсу не пам’ятаю.
Москва іде ва-банк
Замість пушкіних з матросовими…
Вчора відбулись чегові перейменування вулиць у Києві. Уже багато написано про вулицю Чикаленка на місці Пушкінської, але є й інші чудові новини. Замість вулиці маршала Тимошенка маємо тепер вулицю імені Левка Лук‘яненка, а замість вул. Багратіона (атєчєствєнная война 1812 — начало всєх начал, архєтіп) — маємо вулицю імені убитого при наступі росіян на Київщині фотокореспондента Максима Левіна.