Учорашня масована ракетна атака виглядає, як зміна тактики, але нічого не вирішує у воєнному плані для орків. Чого ж вони намагаються досягнути? Ці десятки ракет — психологічна атака з метою змусити українців змінити настрої. Не секрет, що більшість громадян вважатимуть перемогою навіть не вихід наших військ на кордони 24 лютого, а повернення всіх, визнаних світом, українських територій.
Отже, про жодні переговори з агресором мова йти не може. Таку ж позицію демонструє і українське політичне керівництво. Європа публічно не тисне. Путін — в пастці.
Вчора зранку я прочитав статтю у «The Washington Post», яка підсумовує: «Russia will soon exhaust its combat capabilities, Western assessments predict» (росія скоро вичерпає свої бойові можливості, прогнозують західні оцінки).
В статті кілька експертів з різних країн аналізують ситуацію на фронті та прогнозують, що за 2-3 тижні, можливо дещо більше, але влітку, рашисти виснажаться. Їм ставатиме все важче контролювати понад 1000 км фронту, ланцюги поставок ускладнюються, військові продовжують втрачати мотивацію та несуть втрати, а російський ВПК не здатен швидко оновлювати зброю, адже росія не готувалася до затяжної війни. В той же час, російські джерела говорять про завдання путіна за ті ж 2-3 тижні вийти на адміністративні межі Донецької та Луганської областей.
Не буду оцінювати реалістичність наказу кривавого карлика, раніше він наказував взяти Київ за кілька днів… Але очевидно, що путін впевнений: його команду виконають. А далі йому конче потрібен час на перегрупування та проведення прихованої мобілізації, поповнення запасів та ротацію.
І тут путін планує запропонувати cease-fire (припинення вогню) та початок нових переговорів. Але він знає, що українці не погодяться. Навпаки, отримавши більше західної зброї, наші війська готуються до контрнаступу. Тому, розуміючи складну ситуацію, коли втримати території буде набагато важче, ніж їх захопити, путін і розпочав ракетну атаку.
Вона не змінює ситуацію на фронті, але він думає, що змінить настрої українців. Його план — спровокувати тиск суспільства на владу, щоб та погодилася на cease-fire.
В 1940 році Гітлер нещадно бомбив Лондон. Він знав, що це не допоможе йому захопити острів, адже для цього потрібна була сухопутна операція. Але своїми бомбами навіжений Адольф пробував стимулювати британців змусити Черчилля погодитися на переговори. Тим більше, на думку фюрера він планував запропонувати Британії умови миру, які не принижували б їх….
Ситуація – один в один! Але. Не спрацювало у німецького лідера нацистів, не спрацює і в російського. Диктатори ніколи не розуміли справжні відчуття вільних людей.
Віримо в ЗСУ! Віримо в Україну! Переможемо!
Олександр Ломако, м. Чернігів
