Вчора був справжній феєрверк різноманітних політичних заяв високого рівня і значення. Вони звучали з Вашингтона, Берліна, Києва, Варшави… Спершу була заява Білого Дому про запрошення Володимира Зеленського зустрітися з Джо Байденом у Вашингтоні 30 серпня. Відтак через кілька годин світ (і, передусім, Україну) потрясла «Спільна заява США та Німеччини про підтримку України, європейської енергетичної безпеки та наших кліматичних цілей».
За нею у відповідь не забарилася «Спільна заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ Польщі Збігнєва Рау щодо «Північного потоку–2»…
Я вчора не дуже поспішав з коментарями.
Досвід підказував, що спочатку слід оговтатися від шоку. Хоча сказати, що я був шокований від перебігу вчорашніх подій — це нічого не сказати. Коли «шторм» у мізках вщух — перетравив, обміркував інформацію, кілька разів перечитав документи згори донизу, вздовж і впoперек і прийшов до висновку: «Спільна заява США та Німеччини про підтримку України, європейської енергетичної безпеки та наших кліматичних цілей» — це документ, який у жодному разі не можна порівнювати із сумнозвісним Будапештським мемерандумом. Під Будапештським меморандумом, бодай, стоять імена і підписи президентів чотирьох ядерних держав. Під «Спільною заявою США та Німеччини про підтримку України» не стоїть жодного підпису, жодного імені, а держінституцією, яка поширила цей, з дозволу сказати «документ», є навіть не Білий Дім, навіть не Держдеп, а управління преси при Державному департаменті США.
Хоча перед початком тектсту є помітка «The text of the following statement was released by the Governments of the United States of America and Germany». Скажіть, хтось бачив цю заяву на офіційних сайтах Німеччини? Це як у тому прислів’ї: без мене, мене женили. Хіба ж не так?
Судіть самі: Держдеп США повідомляє про те, що буде робити Німеччина в сфері енергетичної безпеки України і східноєвропейських держав ЄС, а також США заявляє що робитиме Німеччина супроти Росії, якщо Росія вдасться до чергових агресивних дій. При цьому жодної відповідальності ні США, ні Німеччина на себе не беруть.
Просто прокламація і не більше.
Обміркувавши оце все, я знову опинився в ступорі. Але в думках промайнуло: невже чергова авантюра Вікторії Нуланд і Владислава Суркова..? Як у воду дивився — сьогодні з’ясувалось, що автором скандальної «Спільної заяви» є сумнозвісна Вікторія Нуланд.
Тому, думаю, що не все щe втрачено. При правильній дипломатичній роботі можна домогтися відликання цієї «Спільної заяви» авторствa Нуланд. Це можe легко зробити президент США на вимогу конгресменів і сенаторів Сполучених Штатів. Адже це не заява, це ганьба президентові США і «Великій Америці».
Ростислав Демчук
