В системі ТАРОнумерологія є така класна штука, як «Психологіний портрет» Аліції Хшановської. З його допомогою можна проаналізувати риси характеру людини, які керують її поведінкою.
Так ось, виявляється, у картах Порошенка та Путіна є спільний аспект, який характеризує (на хвилиночку!) місію їхнього життя.
Йдеться про 12-й аркан ТАРО з не надто презентабельною назвою «Повішений». На цій карті зображено мислителя, який абсолютно добровільно повис на гільйотині, проте мотузку накинув собі не на шию, а на ступню. Тобто висить догори ногами, бо свідомо хоче бачити тільки Небо. Принаймні, такою високою метою переймаються ті представники аркану, хто обирає його світлу сторону.
Втім, так буває не завжди.
Про двобій земних «Повішених» можна говорити годинами (їм для поля битви маленької планети точно замало), але оскільки «багато букв» швидко втомлюють, озвучу головне.
Для володаря цього аспекту дуже важливо з’ясувати, Порошенко, він є насправді – катом чи жертвою. Достоєвський цю дилему вклав у вуста Раскольнікова геніальною фразою: «Я только в главную мысль свою верю… Тварь ли я дрожащая или право имею?».
Причому «Повішений» настільки багатогранний, що може легко виступати одразу у трьох ролях – жертви, ката і спасителя. Скажімо, Путін спокійно окупував чималу територію України, бо вирішив, що має на це право як спаситель «руського міра», але водночас з таким же спокоєм нав’язує думку росіянам про те, що РФ стала жертвою «тлєтворного Запада» і божевільних бендерівців.
Причому він настільки переконливий у своїй позиції, що вже бідні бабусі в РФ після пенсійної реформи почали кричати на вулиці: «Антанта, поверни наші пенсії», а учасники нескінченних політичних шоу закликають знищити «на корню» усіх українців, які не хочуть називатися з ними одним народом.
З Порошенком – схожа історія.
Жителі окупованих Путіним територій Донбасу абсолютно переконані у тому, що стали жертвами невдалої політики саме українського президента і бачать у Путіні спасителя. Але при цьому сам Порошенко постійно наполягає на тому, що це Україна стала жертвою імперської політики Росії, тому всі біди ОРДЛО мають російську першопричину.
Правда, останнім часом риторика пана Петра помітно змінилася, оскільки він вчинив досить мудро. Вдало розігравши карту жертви, гарант зумів виграти час, запустив процес створення армії і навіть заявив про готовність створити партію якихось особливих ракет на той випадок, якщо Кремль заграється у ролі ката й перехоче бути просто гібридним.
Тобто Порошенко досить вдало підвів країну до тієї межі, за якою їй вже пора брати долю у власні руки й більше не скиглити про непоборність могутнього сусіда.
Але чи готові до цього самі українці?
Судячи із рейтингів теперішніх кандидатів у президенти, – не дуже. Одні виборці планують підтримати тих, хто обіцяє укласти союз із катом в надії, що із статусу жертви той переведе їх до рангу помилуваних. Інші почепили на голови ковпачки блазнів і переконують у тому, що вирватися із пазурів царя можна тільки прикинувшись дурнем. Ще комусь і взагалі усе байдуже, бо так вони висловлюють свою незгоду з відсутністю прийнятної альтернативи.
Власне, кожен має право на власну думку і свій вибір, але при цьому варто пам’ятати лише одне – «Повішений» ніколи не відпускає слабку жертву добровільно. Він може підвісити її на гільйотині і мучити десятиліттями (Придністров’я і «ампутовані» райони Грузії), може рубати по частинах, упиваючись людським стражданням (окупована територія Донбасу), а може й потопити у крові (війна у Чечні і сирійське Алепо).
Але разом з тим кат ніколи не посягне на жертву, яка спроможна зібрати всю волю в кулак і помінятися з ним ролями. Для України зараз настав саме такий момент, оскільки 2019-й рік проходить під впливом енергій усе того ж «Повішеного» (2+0+1+9=12).
Отже вирішальна битва між двома представниками цього аркану почалася, і ще ніколи від вибору українців не залежало так багато.
Лариса Салімонович
