Державою мають керувати романтики, а не досвідчені професіонали. Теоретики, а не практики. Наївні лідери, а не досвідчені прагматики. Бо перші хочуть і будуть намагатись змінити країну, а другі вірять, що нічого змінити не можна і захищатимуть статус кво. А Україні потрібні швидкі революційні зміни системи на краще, а не поступові, обережні, компромісні кроки.
Поясню на прикладі.
Машина «Таврія». Водій — практик і багатолітній «хазяйственнік». Має 20 років досвіду. Вивчив усю машину. Може витиснути з неї максимум. Відремонтувати за півгодини найскладнішу неполадку. Це справді досвідчений професіонал.
Але нам все одно не подобається їздити з ним. І проблема не в ньому, а в «Таврії». Бо ми хочемо «Теслу».
Чи спроможний цей професіонал розробити «Теслу»? Ні. Бо він не може собі уявити «Теслу». Він не вірить в «Теслу». Він не хоче нічого змінювати. Він пишається своїми професіональними навичками і вмінням управляти «Таврією», ремонтувати її і «витискати» з неї максимум. Справді, якби він хотів щось змінити, він давно змінив би. Він би намагався сконструювати нову машину. А не витрачав час на ремонт старої.
Для того, щоб побудувати «Теслу» — потрібна людина, яка трошки «того»… відрізняється від інших. Яка романтично вірить в краще майбутнє. Яка готова експериментувати і яка ненавидить статус кво.
Україні потрібно обирати між ремонтом «Таврії» і створенням «Тесли»! Поки що виглядає, що останні 30 років ми намагаємось ремонтувати «Таврію». Тим часом світ винаходить і удосконалює «Теслу».
А та частина суспільства та бізнесу, яка вірить в «Теслу» і робить щось для цього, залишається в «тіні» і сприймається більшістю як якісь фріки. І це має кардинально змінитись.
Романтики та «фріки» мають стати прикладом, рольовими моделями в суспільстві. А досвідчені «хазяйственніки» — сприйматись як лузери. Успіхом має стати створення нового, а захист старого — як програшна стратегія.
Тимофій Милованов
