Цю дивовижну рослину подибуємо ще подекуди в Буковинських Карпатах, але доля її незавидна. Йдеться про арніку гірську. За нею ганяються фітобраконьєри, які вважають себе травознаями, цивілізованими збирачами лікарських рослин. Арніку цілком справедливо називають чемпіоном серед цілющого зела, вона й справді є носієм особливо корисних речовин, які мають надзвичайні оздоровчі властивості.
Фармацевтичні підприємства виробляють з неї популярні серед населення медичні препарати. До таких передовсім відносять протирадикулітні мазі. На жаль, українські фармацевти їх перестали виготовляти, оскільки за арнікою ганяються численні збирачі лікарського зілля, вона стала рідкісною, поступово зникаючою. Тож недарма її було занесено до Червоної книги України. А препарати з арніки нам відтепер доводиться закуповувати за рубежем, зокрема в Австрії та Швейцарії.
У Буковинських Карпатах арніку можна знайти лише на віддалених високогірних полонинах. Але й там на неї чатують чорні ботаніки.
Добре знають ціну арніці гуцули. Практично в кожній сім’ї карпатських горян є настійки з цієї рослини або саморобні мазі. На чернівецьких ринках їх теж можна придбати у збирачів цілющого зілля. Але користуватися цими аматорськими препаратами слід дуже обережно, оскільки арніка є отруйною рослиною і в результаті некомпетентного застосування виробів з неї можна на завдати собі лиха.
У Путильському районі знайшлися ентузіасти, які почали вирощувати арніку у себе на пасовищах. Збувають заготовлену сировину до місцевих аптек. Було би добре, аби цей рух почала підтримувати держава.
Василь Бабух
