Не знаю, як вам, а мені влітку м’ясо їсти не конче. Настільки, що навіть зупи і борщі варю яринові або на грибах. Нині зготував свою улюблену страву з різної городини. Хоча можна додати і м’ясо. Спочатку безжально покришив цибулю великими кільцями і моркву плястерками та поставив тушкуватися. Окремо в ринці з товстим дном тушкувалися баклажани, кабачки і перець кільцями.
Потім додав їм до компанії цибулю з морквою, від чого вони тільки зраділи і процес пішов швидше. А заким-шо – варилася молода бульба.
Коли та мішанина змнєкла, додав почищених помідорів, базиліку, заклапуцькав і лишив ще на 10 хв. Чищені помідори – то є карма кожного галичанина, який одружився на галичанці. То так мусить бути, бо і мама чистила, і бабуся, царство їй Небесне, і її прабабуся, і навіть, як кажуть, сама прапрапрабабуня Єва. Котра не могла бути галичанкою, бо пригостила Адася лише їдним ябком. А правдива галичанка зготувала б ябчанку.
То теж літня страва, яку можна готувати і з яблук, і з вишень, і з полуниць. І щоразу вона буде називатися інакше.
Спочатку варите ягоди або чищені ябка, перетираєте через друшляк, додаєте ложку розпущеного в зимній воді або молоці борошна і ще кілька хвилин тримаєте на вогні. Потім, якщо хочеться, можна додати щипку цинамону і поцукрувати. А до тарілки хляпнути ложку сметани. Цей цимес їсться з булкою.
А булку з чим? Ха!
У Львові колись випікали такі смачні булки, що, як пише у своїх спогадах Докія Гуменна, а їй розповідала Агата Турчинська з Куликова, що та булка була така смачна, що їли її «наче сало, з чорним хлібом».
Смачного!
Юрій Винничук
