Суспільство

Не берімо до рук хмизу…

Не можна під час війни з росією судити людей, які захищають українську мову від руского міра. Можете собі уявити, щоб таке було в Естонії або Польщі? На Ірину Фаріон накинулося багацько – одні, які завжди за владу, якою б вона не була – за те, що Ірина Фаріон різко висловлювалася проти діючого президента, інші просто, по закону натовпу.

Що то за вічний закон? Коли мали спалити Жанну Д’Арк, назбиралося багато охочих потішитися, дивлячись на це видовисько, і потім всі вони кинулися за хмизом, кожному хотілося докинути свого у вогнище.

Про військових. Так, я ніколи не посмію дорікнути тим хлопцям, які боронять державу і звикли говорити російською. Тим, на передку, на нулі, на тоненькій грані між життям і смертю. Але разом з тим. От я їду в Київ, блокпост. Мене зупиняє військовий, з автоматом. Щось запитує, і переважно російською мовою. Він з автоматом, він спілкується мовою вбивць. Це нормально?!!!

Я хочу зараз засвідчіть свою позицію, вона проста: це підтримка Ірини Фаріон. Бо завтра за кимось з нас прийдуть з самого ранку. За моєї молодості вони приходили рано, поки людина не пішла на роботу…

Віктор Терен,
малюнок народного художника України
Юрія КАМИШНОГО (Житомир)

1 Коментар

  1. Дарина

    Москаль обов’язково захоче реваншу і не подарує такого випаду проти себе, а використає для цього отаких «палких уболівальників» за єдність українського суспільства» якими представляються нинішні противники Ірини Фарірн. Вони жертвують, власне, тим, за що ми боремося- мовою заради єдності. А хто досліджував, чи виступи пані Ірини мають роз‘єднувальний вплив. Дописи кількох бійців і виступи кількох (можливо намовлених) студентів не є показником думки суспільства. І нічого використовувати дітей як інструмент політичної розправи. Для нас закон – найвищий то наказ…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *