Вчора о 21-й годині на пʼятдесятому році життя помер у Лондоні мій син — Станіслав-Едуард Краснодемський. Лондон дав йому сучасну європейську освіту у Лондонській бізнес-школі, допоміг зробити блискучу фахову карʼєру в HSBC — одному з найпотужніших банків світу, і так несподівано забрав його від мене, від усієі нашої родини.
Станіслав-Едуард був напрочуд талановитим спеціалістом, завжди робив правильні, далекоглядні ходи на фінансовій шахівниці, знаходив вихід з найскладніших ситуацій. Але в даному разу підступна, немилосердна хвороба виявилася сильнішою за нього.
Станіслав-Едурд був уважним до батьків, надійним чоловіком, люблячим батьком, братом, який підтримував молодшу сестру і в разі потреби їй допомагав. Він любив життя, завжди був готовим допомогти родичам і друзям, усім, хто звертався до нього. Таким завжди і зостанеться у нашій вдячній памʼяті.
Прошу усіх, хто знав мого сина — Краснодемського Станіслава-Едуарда — помолитися за упокій його душі. На світлині: ми з сином на березі Темзи. Грудень 2023 року.
Володимир Краснодемський
Едік, наш улюбленець, гордість… Разом зі щасливим батьком і подругою ми зустрічали його з мамою Зоєю біля пологового будинку в Івано-Франківську. Потім – із дитячого садка, коли друзі Краснодемські прихистили мене з чоловіком у своїй квартирі в Чернівцях.Тішилися його успіхами в школі, відмінника, розумника, інтелектуала, разом з родиною раділи його кар’єрі, пишалися… Як же боляче, як несправедливо, що доля виділила йому так мало років. Тепер він буде поряд з мамою Зоєю, незабутньою подругою, яка полинула у Вічність шість літ тому. Печалі – по вінця! Світла пам’ять! Співчуваємо, сумуємо разом з родиною, щирими, давніми друзями.