Читав у Шевельова, настільки важливо говорити й думати саме своєю рідною мовою. Він каже: навіть, якщо ви добре говорите іноземною, часто вам чується зовсім не те, що вам хочуть повідомити…
Згадав, як в дититстві слухав платівку Людміли Зикіної. Бо більше ніяких платівок не було. Пісня називалася “Вязаний жакєт”. Там сусід питав у хлопця, чого він не носить того жакєта, курва, в’язаного… І такі слова були: “Мать всю ночь работала, чтоб его связать”…
То я думав, що мать всю ночь работала, чтоб связать сусіда… Бо, як би він про той жакєт взагалі міг знати? Трохи дивувався з того діла… Думаю, ти ба, всякого бува в жизні…
Щось еротичне мені в тому ввижалося…
Віталій Чепинога
