Вчора о 21-й годині на пʼятдесятому році життя помер у Лондоні мій син — Станіслав-Едуард Краснодемський. Лондон дав йому сучасну європейську освіту у Лондонській бізнес-школі, допоміг зробити блискучу фахову карʼєру в HSBC — одному з найпотужніших банків світу, і так несподівано забрав його від мене, від усієі нашої родини.
Дорога, шлях — ці слова завжди асоціюються з відчуттям свободи, відкритих можливостей та пригод. І саме про це книжка Артема Чеха з красномовною назвою «Пісня відкритого шляху», яка зовсім недавно вийшла у видавництві Meridian Czernowitz. Вже сама ця назва викликає асоціацію з чимось авантюрним, цікавим, невідомим та спонукає невідкладно взятися до читання.
Моя тема тижня — «На літературному ринку»: українські пісатєлі, яких видавці видають від безвиході і для асортименту. Хоч я не називав прізвищ і не називатиму далі, кілька авторів усе ж спроектували то на себе. А одну пані так накрило, що вона настрочила, як махновець із кулемета, мені в месенджер на Фейсбук, полізла з’ясовувати неіснуючі стосунки. Я її заблокував.
