У Фейсбукові в черговий раз розпочався похід Діогенів: шукають чесних і розумних… Коли втретє потрапляю на подібний допис (а зараз тьма всіляких конкурсів на всілякі посади), пригадав дуже повчальну історію з моєї юності. Працював у районній газеті. У відділі сільського господарства. І раптом дзвонить редактор і каже: мчи на пленум райкому партії.
— Петро Іванович, та я ж безпартійний, не тямлю в тій партії нічого…
— А більше немає нікого. Ти меткий, на місці розберешся…
Мчу. Благо від редакції до райкому шапкою докинути можна. Пропустили. Сів позаду, тупо слухаю. За густими канцеляризмами ледь-ледь вловлюю суть виступів. Уже десь наприкінці ранкового засідання з’явилося питання, яке мені більш-менш було знайомим — про ситуацію на місцевому молокозаводі.
ОБХСС (орган по боротьбі з хіщеніями соцімущества) нарило на директора стільки, що прикривати його стало неможливим. Стало дебатуватися питання, ким би замінити крадія.
А був у президії знайомий мені директор одного з радгоспів Лазар Моїсеєвич Кругліков. Гарний, толковий організатор і порядний чоловік. От перший секретар і каже: «Ми тут попередньо на бюро обговорили і пропонуємо на місце директора молокозаводу Лазаря Моїсеєвича. Ми гадаємо, що Круглікову вистачить розуму це потягнути!»
Лазар Моїсеєвич у президії нахилив мікрофон до себе і сказав: Лазар Моїсеєвич настільки розумний, що й братися за це не буде…
Віктор Лешик
