День наступний і вихідний. У дворі і далі — не біліє жодної маски. Без марлевих чи інших пов’язок теж ніхто не вештається. Зате підтюпцем пішов сніг. Навіть побіг! Незваний, мокрий, малий, але все ж дотримується карантинних вимог…
Якщо придивитися уважно, то помітно, що сніжинки у білих масках. А деякі навіть у маленьких рукавичках.
Та роздивлятися нема коли.
За хатньою традицією у неділю за відповідного настрою готую «сільський» сніданок. Тобто нітрохи не дієтичний. А такий, що очі мимоволі шукають на столі ще щось, але вголос: «А чарка де?» поки не питають…
Ну, не знаю!
Може, кому й не подобається, та всі знайомі коти у дворі нетерпляче чекають неділі, мого порання на кухні і шикуються в чергу ( дистанція 1,5 метра). І не тільки коти, а й дві третини нашої родини, які мають доступ до сніданку позачергово. Інша третина мовчить з дуже поважної причини. Тццццц!….Поки ще відпочиває під ковдрою після нічного відпочинку біля комп’ютера.
Якщо додати, що більш вправна у кулінарних справах учасниця ранкового застілля насмажила ще й гору сирників, то сніданок вдався! А коли почали пити гарячу запахучу каву, авторитетний фахівець, розповідаючи по радіо про карантинну дієту, проміж іншого порадила всім також ввести до раціону ті ж яйця і сало, а ще м’ясо, рибу, цибулю, часник, мед та інші корисні продукти харчування.
Та хто б сумнівався!
Принаймні не коти, які невдовзі голосно і трохи обурливо зауважили, що у меню сніданку чомусь відсутня риба. Тому трохи перегодя доведеться збиратися до супермаркету на «риболовлю». Зважаючи на опади у вигляді снігу, вона буде зимовою.
Павло Кущ
