Пішла в LAVINA. Син запросив у кіно. Побіг за попкорном. Стою. Одна. Серед великого російського моря. Одна. Піщинка. А навколо суцільний тамбов…
Звідки?
Звідки взялися всі ці люди?
Міністр освіти стверджує, що шкіл з тамбовською мовою все меншає. Хто?! Хто штампує цих тамбовців, і на якій фабриці? Громадські активісти, які «захищають» мову, кажуть, що той відсоток шкіл, що лишився з тамбовською мовою, не робить погоди. Тоді звідки береться це море?!
Стою. В тому тамбові. Хоча це — Київ.
Питаю себе: «Куди поділася вся моя (і тисяч таких як я) десятками років пророблена робота? Скільки зустрічей відвідано! Скільки лекцій прочитано! Скільки уроків проведено! Скільки оповідань і казок написано! Все — в пісок!»
Усі навколо іноземці: в літаку і у підземці.
Відвідувачі, суцільна молодь – тамбов. Обслуговування, суцільна молодь – тамбов. ЗВІДКИ?
— Здравствуйтє, слєдующій… Здравствуйтє, что ви хатєлі… Здравствуйтє, прахадіте… Здравствуйте, у нас акція… Здравсвуйтє, вазьмітє ето… Здравствуйтє…
— Чому ви всі розмовляєте зі мною по-тамбовськи?
— Ми гаварім на язикє клієнта.
— Я ще й рота не відкрила, чому ви всі тулите мені свій Тамбов!!!
Куди ви всі поділи УКРАЇНУ???
Поки хлопці воюють, а ви у них за спинами сидите в комфорті.
КУДИ ВИ ВСІ ПОДІЛИ УКРАЇНУ???
Лариса Ніцой
