Наполеон, крім усього, був ще й стратегом війни і миру людської душі. Велика людина велика у всьому.
Коли я почав щось пописувати, то достеменно не знав – як, для чого, для кого і про що писати. Не спрацьовувала жодна з порад старших колег, професійних літераторів.
І тут мені трапилася фраза Наполеона: «Писати потрібно просто, коротко і загадково». І все стало ясно. Тобто не зовсім ясно, якщо загадково…
Проте я не переймався, бо дізнався про інше правило Наполеона. Він часто підносив до генеральського чину офіцерів без родовитості, без освіти і заслуг. І коли його запитували, чим той чи інший викликав таку довіру, відповідав: «Він везучий».
Отже, мало хисту, знання, уміння, досвіду.
Потрібно ще й везіння. І воно приходить до того, хто йде йому назустріч. Те, що ти шукаєш, шукає тебе.
Інша порада від Наполеона, мабуть, найцінніша: ідеальних порад не існує. «У мене йшло все чудово, – казав він, – доки не став прислухатися до порад фахівців…»
Отже, треба довіряти собі – і тоді може з’явитися талант, прийти везіння, а за ним успіх. Тобто це і є головний талант – створити долю. Свою долю. Бо тільки ти – імператор свого щастя.
Ось така проста, коротка і загадкова філософія Наполеона.
Мирослав Дочинець
