Суспільство

В стремлєнії к равновєсію

Дуже дивний майстровитий дядько, майже хутірський філософ абощо. Навіть сокиру – на «ви», та й в ЛТП найкрутіші йому не «тикають».

Земляки його розповідають.
Жінка з дітьми пішла до своєї матері – та тільки й слова, що пішла. Бо ж він справно несе їй зароблене, а вона йому пере і пильнує, щоб нагодований був і не гірше за інших ходив.

Та й на гулянках сільських бувають разом. А що вже п’є – небу жарко. Зате в роботі – арти-и-ист!

І от його балачки про спиртне, які мене неабияк заінтригували.

Канєшно, горілка – змія люта. Одні її хотять убить, особино женщини, другі тікають од неї, а треті хотять зловить і в клітку посадить – іначими словами, научиться пить умно. І так воно від Адама і дотепер. І опісля буде. А зміюці хоть би хни. І я оприділив, що її уважать нада і на «ви» називать, подружицця з нею нада. Якщо ви їй понравились і до вас іменно в гості вона прийшла, нікуди од етого не дінешся, треба оддать їй должне, посидіть з нею, погомоніть о жизні, о смерті, зачем чоловік на світі мучиця і радуїцця, зачем діти нужни – вобщим про все. А опісля з чистою душею і совістю – до діла. В жизні – все в стремлєнії к равновєсію. Що вже є – значить должно воно буть. Чого нема – значить буть його тепер не должно. Не нами жизнь почалася – не нами кончицця. Все уважать нада. Міліцію тоже. Потому шо вона є, шоб ошибацця і свідєтєльствувать, шо очень далеко обществу до равновєсія.

Володимир Кашка
«Картотека пана Альфи, №4318»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.