— Ой, будеш мені вибачати, не вберегла твою мурельку… Я ж знаю, як ти її любиш… — бідкається Настуня. — А знаєш, хто винен?! Білочки!
— Та що ти, Настю?! Білочки не їдять абрикос!
— А в тому ж то діло! Тілько портять! Якби ж воно, хищне, та їсти хотіло! То не так було би жалко мені… А це ж тілько понадкусює і складає на пеньок… Бач, яке розумне! Підсушує. А потім дістає собі горішок і ховає… Я вже прослідила! … — погрожує Настуня пальчиком комусь невідомому…
Зустрів у літаку людей, летіли на моря.
— Як там у вас, у світах? — питаю.
— Ой, усе страшенно дорого, — кажуть.
— Та ну? — перепитую.
— Ну да, — кажуть. — Оце ледве стяглися. А у вас, в Україні як?
Читаю заяву Трампа про те, що Крим варто було здати і що путін в Україні все розбомбить і, мовляв, треба було з ним домовлятися. Виглядає як путінський прислужник. Риторика в нього часто була подібною у стосунках з пуйлом. Особливо огидною була його поведінка під час спільної прес-конференції у Гельсинкі. Здоровезний такий чоловік стояв напівзігнувшись біля гномика і шанобливо слухав всю херню, яку той городив.
