Віталію Шевченку було б нині 70… Він народився журналістом. Бо ще зі шкільного свого дитинства робив “газети” і вивішував їх на вулиці своєї Ічні. І став журналістом високопрофесійним – навіть у радянський час підготовлені ним художні видання є високопрофесійними. А ще прорвав кагебістські заборони, розповідаючи про жахіття радянсько-афганської війни, у якій гинули і українці.
«Осіннє танго». Саме цей роман Валентини Мастєрової постійно у мене на думці. Особливо те, як автор показала долю сучасної жінки-українки. Декілька деталей нового часу: мобілка, джинси і все… Я пам’ятаю цю непевну добу, знаю цих жінок: з колишніх колгоспів, з праматері хранительниць роду і традицій, згорьованих і працьовитих, затятих як в любові, так і в гніві своєму, гордих і майже безгранично стійких до світових перепитій, до державних сум’ять і розломів, до родинної розтерзаної любові, однієї з найтяжчих мук, особливо коли йдеться про стосунки матері й дитини.
