Над усе в юності любив увечері гуляти центром Чернігова, де і жив. Щовечора. Тоді на прогулянку мене гнала самотність. Зараз увечері «домотую» кілометри на моєму пішому спідометрі. Денна робота над текстами має змінитися рухом у духовній гармонії.
Тому увечері я перетворююсь, за влучним порівнянням найближчої людини, на чебурашку. В 
навушниках щодня слухаю інші радіоспектаклі та аудіо-книги, прочитані ще в юності.
Тільки упродовж останнього тижня – «Червоне і чорне» Фредеріка Стендаля, «Останнє кохання Монро Стара» Френсіса Фіцджеральда Скотта, «Квартет для двох» Анатолія Крима, «Перехресні стежки» Івана Франка…
У дитинстві і юності над усе увечері любив слухати радіопостановки. То був загадковий і чарівний СВІТ МИСТЕЦТВА. Тоді не було технічної можливості гуляти і слухати скарбницю світового письменства. Можна було лише біля радіоприймача…
Зараз третя програма українського радіо — «Радіо Культура» своїми підкастами та прямими ефірами дає змогу «скинути» зайві 40 років. Так що, зустрічаючи підтоптаного «Чебурашку» в навушниках у місті Чернігові, не дивуйтесь. Він насолоджується, як в юності, інсценізованими вершинами світового письменства і… красою.
Владислав Савенок
