Кажуть, наукові терміни не заміниш питомо українськими словами. Неправда. Приміром, філософія – чуже, холодне академічне слово. Є тепліше і мудріше наше слово, яке, до того ж, включає присутність не тільки розуму, але й душі – «любомудріє».
В чому ж полягає любомудріє?
В пошуку душею свого Дому. У відчутті потаємної реальності всіх речей і вмінні нею жити.
Любомудріє з того ряду ж слів, що й мудрословіє, богомисліє, святобливий, божистий, щирозлотий, миротворний, спочутливий, честивий, мудроокий, очитаний, легкодухий, зичливий, угоєний, утривалений, проречистий, витворний, бистродумний, шутковитий, вікодавній, вичканий…
Яка все-таки пречудова і пребагата наша мова!
І премудра. Бо дім Слова – дім Душі.
І час нам зрозуміти, що ми нація, що тримається (вижила) не стільки на території, історії, вірі, звичаєвості, ментальності, скільки на мові.
І тільки так збережемося: «батьки – слово – історія – діти – слово». І Бог Слова нам поможе. Вже помагає!
Мирослав Дочинець
