Почитав/почув нещодавно у соціальній мережі співзвучні думки двох журналістів, яких шаную: Віталія Портнікова та Остапа Дроздова. Їхнє співзвуччя — в «політичній приреченості України», принаймні, на ближчі десятиліття.
Не голослівний цей вердикт, аргументований: мовляв, «там, нагорі, при будь-яких розкладах, будуть обрані не народні лідери, а слуги олігархату. Бо ж сам народ цьому потурає… Він же купується, обдурюється… голосує».
І все ж, попри реалістичність цих прогнозів, моє єство відмовляється їх приймати!
Що ж маємо робити?!
Гуртуватися! В об’єднання, громади, спілки, кооперативи, фан-клуби…
Гуртуватися за інтересами, вподобаннями, професійним вмінням, смаками… Головне — бути в гурті: хай — по три, десять, сто… Але однозначно — в гурті!
Бо в гурті затишніше, надійніше і точно можна впливати на вирішення великих/малих проблем. Не дарма в українському народі кажуть: єднаймося, бо ми того варті!
Микола Гриценко
