«Мої думки тихі». Український фільм. Сходив подивився. Дуже-дуже своєрідне кіно. Не знаю навіть з чим порівняти.
В рекламі воно назване кінокомедією. Комічних сцен там справді не бракує. Але я б назвав його «фільмом для тих, хто любить поміркувати про серйозне».
Фільм — не для всіх.
Не всі його сприймуть. Це не легке розважальне кіно. Стрічка просто насичена символами і приводами для роздумів.
Фільм про зустріч світів. Світу немолодої матері — і світу дорослого сина, який давно живе власним життям, окремо від матері. Світу кар’єри і світу сім’ї.
Звісно — божественна Ірма Вітовська, на якій зав’язаний весь фільм. А всього – отут і одразу — я й не скажу.
Приводів подумати стрічка підкинула на кілька днів уперед. І не розчарувала.
Дмитро «Калинчук» Вовнянко
