Коли раптом виявиться правдою, що партія «Слуга народу» висуне Ліну Костенко на Нобелівську премію, то вона, та партія, буде відправлена Поетесою куди подалі. Звісно, у найкоректнішій формі. Бо важлива не лише премія , а й те, хто тебе туди висуває.
Дехто каже, що Костенко не доросла до цієї премії. Думаю, що це Нобелівська премія до нашої Поетеси не доросла. Особливо після того, як опинилася в руках лауреатки премії лєнінського комсомолу…
Наша геніальна Поетеса відзначає сьогодні день народження. Хай їй пишеться ще дуже, дуже довго.
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Юрій Луканов
