Коли читаю, що збройна перемога України над Росією автоматично означатиме перемогу мовну і культурну, то не погоджуюся з цим. Для неситуативної, остаточної перемоги все виглядає якраз інакше. Збройна перемога — це маніфестація політичної, економічної, дипломатичної життєздатності України вслід за мовною і культурною емансипацією. Мовне і культурне відокремлення від Росії — перша умова української перемоги, тому наша незавершена мовна і культурна битва відбувається паралельно із боями на фронті.
Тому кожний українець і українка має розуміти, що від неї і від нього конкретно залежить результат російсько-української війни. Перебувати саме на територіях, що контролюються Україною, щодня вставати і працювати, сплачувати податки, жити, допомагати і служити в ЗСУ, витісняти усе російське, ліквідовувати найменші знаки російської присутності — означає реалізувати українську перемогу.
Хоча всі нині пишуть — вірте в ЗСУ! Я хочу написати — вірте в Україну, вірте в себе, в те, що ви особисто як українська людина вистоїте і переможете разом із ЗСУ, бо ЗСУ виконує вашу волю. Побудова української держави означає колективну відповідальність, що в умовах війни ототожнюється із колективною жертвою. Якою ця жертва буде, кожен вирішує сам. Я особисто не уявляю, як людина, що почувається українцем/українкою, може самореалізуватися поза українським контекстом.
Бути українцем в Україні завжди було складно. У багатьох випадках це коштувало людині не тільки добробуту, а й життя. Лише олігархам і їхній обслузі вигідно українцями бути. Вони стали «нациками» вимушено, але українська власність вимагатиме від власників українського ідеалізму. Побачимо, хто з них на український ідеалізм спроможеться. Безперечно одне: вільний вибір існує, навіть обставини, що формують нашу долю, людина обирає добровільно. Усіх українців і українок, що обрали Україну, люблю і поважаю, особливо чоловіків і жінок у камуфляжі і в касках, бо вони нині — найбільші гуманісти на Землі.
Не маю найменших сумнівів у тому, що демократична Україна буде на карті світу — супроти ядерної дєржави з колосальною територією і ресурсом, але з допотопною ідеологією, що визначає решту її архаїчних форм.
Вимерли динозаври — Росія й авторитаризм вимруть теж. Принаймні на українській території.
Роксана Харчук
