Прочитала вчора розмову з нобелівською лауреаткою Алексієвич. Вона уважає нинішню пандемію космічним явищем, пов’язує її із сонячною активністю (цікаво, як сонячна активність відображається на кажанах?).
Власне, купа вчених, оно, і зміну клімату пов’язують із сонячною активністю, що, звичайно, має сенс. За такого розкладу людина, виходить, ні при чому — біла і пухнаста.
Для мене інтелектуал перестає бути інтелектуалом, якщо він всі проблеми «вишкрібає» з космосу.
В нашому випадку це взагалі кінець літератури, бо література завжди мала і має справу передусім з людиною і її душею. Інтелектуали тепер мають відповісти на питання, як це так сталося, що людина, яка так боролася за свої права, моментально добровільно обирає під натиском хвороби карантин, делегуючи усі свої права… космосу?
Читати Алексієвич нецікаво!
Лукашенко, якщо її послухати і почитати, — молодець! Людина примудряється поєднувати авторитарного вождя із відкритим світом. Кому такі інтелектуали потрібні?
Роксана Харчук
