На сторінках «Української правди» опубліковано статтю Михайла Дубинянського про українську ненависть на експорт і відповідь на неї Андрія Бондаря. Ціково було прочитати обидва тексти і коментарі, особливо коментарі просунутого Зуб’юка, який твердить, що українська ненависть до путінського режиму — це добро, а от до рос. етносу — це зло.
Вражає неосвіченість людей. Де ви бачите рос. етнос? Росія вже на початках свого формування була винятково політичною нацією. Отак як Пушкін писав, що його пам’ятатиме вся Русь вєлікая: “И гордый внук славян, и финн, и ныне дикий / Тунгуз, и друг степей калмык”.
Як бачимо із Пушкіна пророк просто ніякий (на відміну, до речі, від Шевченка, пророцтва якого збуватимуться чітко). Вєлікая Русь Пушкіна дала тріщину, фіни — вже в НАТО, і внуки слов’ян — українці щось не хочуть до тої Русі недолугої належати, а про Пушкіна, що оспівував рос. свободу, котра насправді була тиранією, теж прагнуть забути.
Українці якраз ненавидять Росію як політичне утворення, як імперію. І марно кричати, що Котляревський чи Шевченко були громадянами цієї імперії. А ким вони мали бути? Загинути на знак протексту, щоб Зуб’юку стало легше маніпулювати рос. етнічністю? Усі модерні нації є політичними. Українці — не виняток, бо громадянами української держави є люди різного походження, головне — усі вони вважають і почувають себе українцями і ненавидять державу, котра напала на їхню землю.
Зрозуміло, що українців усе російське бісить. Поляків аналогічно бісило усе німецьке, бо німці залили їм сала за шкуру. Дивно, що Дубинянський не написав про ненависть литовців на експорт і не порівняв їх із тутсі. Це порівняння, що до нього вдається також і Бондар — просто нижче плінтуса.
Україна — це Європа, а не Африка, шановні. Не треба так пристрасно віддаватися постмодернізму, який вже лічить останні свої дні. Дуже прикро, що наші публіцисти взагалі нікого, крім себе не читають. Не знають, що таке політична нація, а встряють у полеміку. Зуб’юк із Дубинянським просто будуть вражені у саме серце, але призначення українців як нації політичної, тобто і їхнє — Зуб’юка із Дубинянським, що мають паспорти із тризубом, полягає в тому, щоб Росія розпалася і як путінський режим, і як політична нація.
І це — не ненависть на експорт, а історичне призначення українців, які багато зробили для появи феномену російської політичної нації. Процес цей вимагає твердості і спокою, але й без емоцій не обійдеться.
Роксана Харчук
