Мільйони років тому квіти придумали собі… стати кольоровими, аби боротися за увагу до себе комах (з відомих причин). Їм це прекрасно вдалось — квіти кольоровились, комахи літали…
Ідилія.
Так тривало щось з-понад 90 мільйонів років.
Але десь 5 мільйонів років тому у Великій рифтовій долині замножились австралопітеки, котрі свідомо чи ні, але втрутилися в дружбу квітів та бджіл. Вони і не зчулися як почали… еволюціонувати. Мавпи, шо з них візьмеш?!
Вони пристосувались та вподобали прямоходіння, рівносидіння, нароботуходіння, вінтернетісидіння і, шо було вже зовсім необов’язковим – всотали естетику і почуття прекрасного.
І почали… рвати квіти і дарувати їх жінкам.
Те дуже нервувало бджіл і мед вони почали давати саме з тієї причини — гіркуватий. Нині вже нікому не світить спробувати отой досередньовічний мед поезії, хіба знов дамо спокій квітам і хіба тоді бджоли знову заспокояться.
Людина Розумна повинна притлумити в собі Людину Заздрісну і навчитись не чіпати те, що створене не для неї.
Даруйте одне одному обійми і ніжні доторки — це неймовірні відновлювані ресурси.
Будьте людьми, не нервуйте бджіл!
Володимир Гевко
