Культура

Не стало Світлани Йовенко

Болюча непоправна втрата для української літератури, для тих, хто знав, любив і шанував прекрасну поетесу, прозаїка, критика, фахового редактора – Світлану Йовенко… Останні два роки ми всі живемо в страху за своїх рідних і близьких… І ось не оминула страшна звістка і мою родину. Сьогодні коронавірусна хвороба забрала від нас Світлану Андріївну, близьку людину, з якою я товаришувала з 1983 року, на честь якої назвала свою дочку.

Вона відійшла у засвіття на 76-му році життя в реанімації ковідного відділення 10-ої київської лікарні.

Страшно і боляче втрачати близьких людей… Ця втрата довго ятритиме душу і відлунюватиме болем у серцях тих, хто її знав, любив, шанував її талант, був зігрітий її багатим на любов серцем і бездонною щедрістю душі. І ця рана вже на все життя, бо на її місці утворюється така порожнеча, яку нічим і ніким заповнити. І це справжня біда, бо нам далі доведеться жити з цією порожнечею і нам її все життя бракуватиме.

Любов Голота сьогодні написала: «Книгу вибраної лірики Світлана Йовенко назвала «Любов і смерть». Зокрема, там є сторінки, присвячені Миколі Вінграновському, вірші, які закохані присвячували одне одному. Сьогодні, в день 85-річчя Миколи Степановича, Світлана стане перед Господнім престолом. Її сповіддю будуть прекрасні, майстерні, щирі вірші, за які Бог простить гріхи вільні й невільні і упокоїть її там, де праведні спочивають».

Нехай Господь, прийме її душу до свого Царствія Небесного. Світла пам᾽ять про неї залишиться в наших серцях…

Марія Вишневська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.