Помер Іван Вакарчук. Я познайомився з ним узимку 2008 року в літаку на Берлін, ми мали місця поруч. Я летів на літературний виступ, а Іван Олександрович — на якусь конференцію.
Я був студентом, Вакарчук — міністром.
Мене здивувало, з якою легкістю така поважна людина підхопила розмову з незнайомим пацаном.
Ми проговорили годину як давні друзі (він розповідав про свої враження від свіжого тоді проекту «Вночі» свого сина, а я потім ще довго на студентських перекурах козиряв фразою «Як розповідав мені міністр Вакарчук…»
Дуже світла й приязна людина.
Вічна пам’ять!
Андрій Любка
