Культура

Про польську архієрейську прихильність

В далекі 90-і мені довелося три тижні жити у Варшаві і, звісно, я відвідав митрополита — главу Польської автокефальної православної церкви Василя (Дорошкевича) (1914-1998).

Білорус, старої, добільшовицької виучки, зустрів мене приязно. І навіть сказав, що молиться щоранку за владику Філарета, попри невизнання Київського патріархату.

Митрополит Василь подарував мені три іконки, які я потім віддав у три чернігівські храми Київського патріархату.

Але при зустрічі, коли владика Василь вів мене до свого кабінету, я побачив портрет одного з його попередників — митрополита Діонисія (Валединського) (1876-1960), який і для української церкви був владикою і духовним отцем, а не наглядачем, як московські архієреї. Про що й сказав владиці Василю.

… До чого це я?
Згадалося. Бо тепер, як свідчать авторитетні джерела, у Польській автокефальній православній церкві нема архієреїв, прихильних до України.

Василь Чепурний

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.