Культура

Сьогодні народився Володимир Івасюк

«Минеться все, але любов моя// не зронить цвіту навіть восени…» Сьогодні 72 роки від дня народження навіки молодого Володимира Івасюка! З цієї нагоди додам трохи і свого щему… Ще студентом, уперше подорожуючи в Карпатах, зупинився я переночувати у готелі у Вижниці…

Оформляючи мене на нічліг, адміністраторка сказала: «Увечері підіть у наш ресторан — у нас дуже гарний оркестр». Ну, які у студента гроші на ресторан! Адміністраторка, очевидно, відчула, як я знітився, і заспокоїла: «Їжу купувати не обов‘язково. Просто послухаєте…»

Тим оркестром був вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка». Грали й співали такі ж, як і я, хлопці-студенти. Враження було дивовижне! (Соні Ротар у тому ансамблі ще не було: на той час її ім‘я мені уже було відоме — ми пересікалися на заключному концерті Всесоюзного фестивалю художньої самодіяльності в Москві, в якому вона брала участь.)

Так уперше я почув В. Івасюка.

Минуло декілька років. Як завідувач відділу культури газети «News from Ukraine» підготував до друку у перекладі англійською гарно написаний матеріал свого колеги з київської молодіжної газети О. Климчука «Червона рута Софії Ротару». Щось там треба було уточнити в Івасюка, і я зв‘язався з ним телефоном.

Відбулася коротенька розмова. У моєму архіві зберігся і коротенький лист від В. Івасюка.

Трагічна смерть композитора була шоком для всіх шанувальників його творчості. Ні для кого не було секретом, що це була робота радянських спецслужб.

Володимир Іваненко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.