Чи це тільки для мене фільм «Не дивіться вгору» простеньке пластмасове кіно на один раз? Бо читаю відгуки у соціальній мережі і шось ніяк не можу співвіднести захоплення від фільму зі своїм досвідом та враженнями від перегляду.
Просто звичайна передапокаліптична комедія з кількома непоганими жартиками і абсолютно пласкими персонажами. Мене от навпаки дуже вразило як актори можуть змінюватись від фільму до фільму і як насправді талант актора залежить від режисера, який його знімає. І як неймовірно глибокий і крутезний Ді Капріо у фільмах Тарантіно чи Скорсезе стає пласким і абсолютно ординарним актором у фільмі середнього штибу.
Де те все поділось?
Не знаю.
Може, я аж дуже розбалуваний, адже тема передапокаліптичних настроїв землян чи сатири щодо ставлення до своєї планети розкрита вже багато разів, при чому незрівнянно глибше та дотепніше.
А зняте нашвидкуруч оцево мене не вражає.
Володимир Гевко
