Нещодавно почула від розумного чоловіка: «Бог любить тебе, якщо ТИ любиш»… Це не означає, що конче маєш любити тільки Його, ні. Ти можеш любити мужчину/жінку, з якими ділиш своє ліжко чи свою онуку, чи ворону, яка, настовбурчена, обхвативши лапками обледенілу гілку дворової липи, чекає, коли ти нарешті винесеш їй шматок булки…
Чи це тільки для мене фільм «Не дивіться вгору» простеньке пластмасове кіно на один раз? Бо читаю відгуки у соціальній мережі і шось ніяк не можу співвіднести захоплення від фільму зі своїм досвідом та враженнями від перегляду.
До красивих чи до розумних — розрив шаблону… Напередодні Нового року сам собі підняв тиск… З Америки надійшло запрошення подати матеріал на конкурс сценаріїв. Вступний внесок 25 доларів. Останній термін 31 грудня. Я м’явся, м’явся, а тоді й кажу собі: «Жлоб. Зажав 25 доларів. Так і помреш через це невідомим і невизнаним!»
