Сьогодні День народження Василя.
Ми познайомилися десь улітку 1988-го. І, поспілкувавшись, дійшли висновку, що Україну треба створювати навколо себе.
Але він уже працював кореспондентом обласної молодіжної газети, а я – студент-заочник факультету журналістики Київського держуніверситету і, одночасно, кравець.
Саме він наполіг, щоби я перейшов працювати до газети, куди мене запрошував головний редактор Сергій Павленко.
І я прийшов у жовтні 1988 року.
Отак, об’єднавши сили з Василем Чепурним, ми й почали активно створювати Товариство української мови імені Тараса Шевченка.
Ніхто за нас журналістської роботи не робив. Писали, готували до друку листи і матеріали. І збирали гурт українських однодумців.
Сергій Павленко казав: «Хлопці, я буду вас підтримувати, але займатимуся редакторською роботою».
Це буде невдовзі у спогадах, як створювалося товариство «Просвіта» у Чернігові у кінці 80-х, на початку 90-х. Але про це – пізніше.
А сьогодні у Василя — День народження, який я часто плутав, пересовуючи його то на день уперед, то на день назад. А сьогодні переглянув багато фотографій з архіву. Дещо вибрав.
Вічний революціонере, з Днем народження тебе!
Сил тобі і натхнення!
Бо у нас іще багато роботи.
Владислав Савенок
