Нема в світі нічого негативного, що не мало б позитиву. Так, згорнуто виробництво, зупинились цілі галузі промисловості! Але вже давно треба було переглянути загальну філософію ринкової економіки — агресивно-нав’язливої, орієнтованої лише на прибутки окремих людей.
Треба було якось зупинити цю нескінченну вакханалію надмірного, хворобливого, бездумного споживацтва, запакованого в целофан і пластик, який труїть всю земну флору і фауну.
Так, цивілізацію поставлено на паузу, відмінено всі культурні і спортивні заходи. А, скажіть, чи все те, що ми по інерції продовжуємо називати культурою — є такою насправді? Адже це всього лише шоу-бізнес – технологічне і продумане заробляння грошей на природному бажанні людей задовольняти культурні потреби. До того ж ті шоу, що збирають сотні тисяч людей, нагадують часом колективні сатанинські культи, де здебільшого нема жодного сенсу, натомість — всуціль антигуманність та антикультурність.
Що стосується великого спорту — то і він втратив свою цнотливість. Сьогодні спорт — це велика рекламна площа, де заробляють великі світові корпорації. А чого варта ідолізація окремих зірок спорту! Нескінченні розмови про їхні прибутки. І жодного слова про здоров’я і потреби людського організму в активному русі.
Так, зупинено гігантські людські потоки між країнами і континентами. Але чи так уже необхідні і важливі ці велетенські масштаби комерційного туризму, коли мільйони людей одночасно переміщаються по світу заради задоволення банальної цікавості, яка, знову ж таки, поставлена в тренд глобальними ЗМІ.
І заради цього спалюються мільйони літрів пального, погіршується земна атмосфера, знову ж таки страждає світова екологія. Я ще розумію, коли люди раз на рік вирушають до моря, щоби провести відпустку. Але коли, в багатьох аеропортах світу бачиш величезні натовпи китайців — це дивує і тривожить одночасно.
Так, я свідомо згущую фарби.
Але хіба зараз не чудова нагода для людства зрозуміти, що ми знущаємось над власною планетою: ми запаскудили річки і моря відходами і нечистотами, ми продовжуємо вирубувати ліси, які живлять киснем наші легені, ми спустошуємо надра нашої планети заради вуглеводного пального, хоча вже давно розроблені альтернативні способи отримання енергії. Але їх розвиток стримує світове нафтове лобі, яке час поставити на місце!
І, врешті-решт, час звернути увагу на наш глобальний інформаційний простір, в якому занадто багато війни, агресії, низьких і примітивних інстинктів, відвертого сатанизму і насилля. Однак дуже мало доброго, розумного, вічного, того, що і робить людину Людиною.
І якщо заради цього якийсь Світовий Уряд поставив на паузу земну цивілізацію, то його плани цілком гуманні.
Хоча можливо, все не зовсім так, і в мене просто «стокгольмський синдром»?
Анатолій Матвійчук
