У безмежному ютубському морі натрапив раптом на творчий вечір чернігівського журналіста, письменника, поета, редактора Петра Антоненка, і виявилось, що це зовсім інший чоловік, якого знаю, з яким ставав колись до бесіди, про якого щось чув і читав, якого уявляв, прозираючи як помітну постать, але лише пресового середовища.
А тут і гітара, і вірші, і пародії, і… у всьому тому щось є, що інтригує, тримає хвилю, примушує слухати, і шкода лише, що не маю змоги піти на той вечір та послухати навіч…
Л.І.
