Суспільство

«Вовчата» на полюванні

Цей День Незалежності, напевно, вже запам’ятається багатьом. Мені також, бо я отримав щойно першу порцію негативу. І справа навіть не в тому, що добирався з лівого берега Дніпра на правий у страшних заторах три (!) години. Усі вулиці стояли. Сморід від газів такий, що можна вчадіти, бо ж після дощу підвищена вологість. Водії знервовані і виснажені до краю…

Але це не все!
Між рядами в тягнучках з увімкненими мигалками весь час снують поліцейські машини. Включаючи сирени, вони вклинюються в ряди, зупиняючи і без того в’ялий рух. Спостерігаю, як у баку моєї машини тане останнє пальне. Ледве дотягуємо до заправки ОККО на мосту біля Караваєвих дач. Заправившись, виїжджаємо в першу полосу. Але, буквально за двадцять метрів стоїть такий собі фраер біля машини з мигалками. Ловить мій роздратований погляд — і тут же спиняє мою машину.

Паркуюсь. Відкриваю вікно. Щвидко пролепетавши вступну частину, «коп» вимагає права і на питання, що трапилось, оголошує:
— Громадяднин, ви порушили правила, ви не пристебнуті ремнями безпеки, ви їдете в забороненому ряду, у вас не горить підсвітка заднього номера (дивно, як він, стоячи попереду машини, міг бачити мій задній номер!?).

І тут я розумію, в чому справа — «вовчата» виїхали на полювання. Для них це просто ідеальна ситуація: водії накручені, хто спішить додому, хто, вибачте, мріє дістатися до туалету, в когось кінчається бензин. Тут мікропорушень море! А що їм і треба.

— Коротше, — говорить він крізь медичну маску на обличчі, — я вам випишу штраф за порушення правил. Штраф, — говорить це нахабне пацаня, а очима вже ловить у смузі наступну жертву…

І тут я йому засилаю фразу:
— Хлопче, а ти знаєш, що таке карма?
— Знаю, і що, — каже він. Відповідаю жорстко:
— Те, чим ви займаєтесь сьогодні на вулицях — це елементарний розбій і грабіж — і все це напередодні свята Незалежності, яке ви навмисно псуєте людям. Це негарний вчинок. А відтак, справедливість або КАРМА наздожене тебе, хлопче, дуже скоро. І якщо раптом щось трапиться з тобою або з кимось із твоєї родини — ти одразу згадаєш мене. Тому запам’ятай моє прізвище.

У нього з рук випадають мої документи — він піднімає їх і починає щось белькотіти, — то ви мене лякаєте? Але я при виконанні службових обов’язків…
— Ні, — кажу, — хлопче, не лякаю, я лише людина, а той хто тебе налякає, він усе бачить…

Секунд десять він оторопіло дивиться на мене, доки його не виводить зі стану заціпеніння голос напарника:
— Ну, шо там, порядок?

Я отримую назад документи з думкою, чи виписав він штраф, і на яку сумму, і де це можна побачити? А тим часом він вже ловить когось іншого. Отаке нелегке воно, «ментовське» щастя.

Цікаво, скільком людям ці «слуги правопорядку» зіпсували напередодні Дня Незалежності України святковий настрій? Десяткам? Сотням? Ні, скоріше, тисячам водіїв, для яких репетиція параду Незалежності обернулася на це пекло заторів, знівелювавши і перекресливши усе хороше, що буде відбуватися 24 серпня на Хрещатику…

А у мене більше не буде позитивного і трепетного ставлення до нашої нової поліції. Вони — все ті ж, в яку форму їх не одягни.

Анатолій Матвійчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.